ВИКОРИСТАННЯ ПОЛЯРИЗАЦІЇ ЕЛЕКТРОМАГНІТНОЇ ХВИЛІ ПРИ РАДІОЛОКАЦІЙНОМУ РОЗПІЗНАВАННІ ОБ’ЄКТІВ

Анотація

У статті обґрунтований радіолокаційний метод розпізнавання різних об’єктів шляхом кількісної оцінки поляризаційних властивостей випадкового електромагнітного поля на основі факторизації параметрів Стокса і коефіцієнтів матриці розсіювання спостережуваного об’єкта. Задача радіолокаційного виявлення, розпізнавання та спостереження об’єктів розглядається з урахуванням їх поляризаційних властивостей та поляризаційних параметрів електромагнітної хвилі на випромінювання та прийом. Поляризаційні параметри забезпечують виявлення структури і властивостей об’єктів, які знаходяться в зоні функціонування радіолокаційної системи з необхідною для користувача повнотою. За вимірами модулів елементів поляризаційної матриці розсіювання в лінійному базисі визначається структура об’єкта. Розпізнавання на основі даного тезауруса відбувається шляхом порівняння ехо-сигналів об’єкта з сигналами від відомих у банку даних об’єктів. Розпізнавання здійснюється з використанням арсеналу математичних структур з невизначеністю, яка характеризується статистично, ймовірнісно або за допомогою непарних множин. Проте при формуванні тезауруса записувані радіолокаційні ехо-сигнали суттєво залежать від умов радіолокаційного спостереження за об’єктом. Ці сигнали можуть бути відновлені повністю для будь-яких умов спостереження, якщо відомі матриці розсіювання об’єкта. Процес радіолокаційного розпізнавання об’єкта ускладнюється за наявності метеоутворень, які екранують об’єкт, а ехо-сигнали надходять на вхід приймача РЛС у вигляді суми ехо-сигналу об’єкта й ехо-сигналу метеоутворення. Використовувані методи розпізнавання об’єкта, який знаходиться у зоні опадів, що випадають, малоефективні. Задача розпізнавання може бути розв’язана із застосуванням поляризаційного аналізу ехо-сигналів, який дозволяє виділити у приймачі ехо-сигнал об’єкта та ехо-сигнал метеорологічного фону.