Наукові праці ОНАЗ ім. О.С. Попова

ВПЛИВ ІНТЕГРАЦІЇ ІКТ І ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ТА ЇЇ ЗНАЧЕННЯ НА СТАБІЛЬНИЙ РОЗВИТОК СУСПІЛЬСТВА

С.О. Довгий, К.Д Гуляєв, П.П. Воробієнко — сб, 29 тра 2021 00:00:00 +0300

Метою дослідження є визначення ролі прогнозування, його завдань і складових для забезпечення стабільного розвитку суспільства в умовах інтеграції ІКТ і штучного інтелекту. Розглянути показники, якими характеризуються результати розвитку суспільства за рахунок науково-технічного прогресу. Проаналізувати прогнозовані зміни у суспільстві, а також зміни у структурі інфокомунікаційних мереж і технологій. Виявити факти, які суттєво створюють нестабільність у глобальному світі у вигляді військових конфліктів, величезних військових видатків, голоду і хвороб. Наукова новизна полягає у визначенні мети прогнозування і його активний характер з точку зору визначення і підтримки чинників, впровадження яких призведе до стабілізації суспільства і підвищення якості життя людей, яка визначається індексом щастя. Підкреслено, що саме розвиток освіти і науки може дозволити сформувати соціально-політичну систему, за якої вершина влади буде збігатися з вершиною мудрості і моралі. Чітко і вірно сформульовані мета і показники прогнозування дозволять уникнути багатьох ризиків. Одним із самих небезпечних є безробіття.

ГЛИБОКІ РІВНІ В P-N-СТРУКТУРАХ НА ОСНОВІ GaAsP

В.І. Ірха, П.Ю. Марколенко, Т.Д. Марколенко, І.А. Слободянюк — сб, 29 тра 2021 00:00:00 +0300

Проведено дослідження глибоких рівнів у p-n-структурах на основі твердого розчину GaAsP. Показано, що суттєвий розклад ефективності досліджених світлодіодів обумовлений відмінністю складу GaAsP в активній області. Визначено, що основним параметром, що визначає ефективність роботи світловипромінюючого діода, є його внутрішній квантовий вихід, який пов'язаний із імовірністю випромінювальних та безвипромінювальних переходів. Вони, у свою чергу, пов’язані з глибокими рівнями, обумовленими різного виду дефектами. Визначені енергії іонізації низки глибоких рівнів у збідненому шарі p-n-переходів з використанням методу термостимульованих струмів (ТСС). Показано, що існування таких рівнів може привести до суттєвого підвищення послідовного опору світлодіода, що, у свою чергу, призведе до зниження ККД та додатковому розігріву діода. Описана структура та параметри досліджуваних зразків. Із дослідження вольтфарадних характеристик отримані дані про розподіл домішок у p-n-переходах світловипромінюючих діодів на основі GaAsP. Описана використана установка для визначення ТСС. Надані результати розрахунків глибоких домішкових рівнів та їх концентрації за кривими ТСС для різноманітних світлодіодів на основі GaAsP.

ЕФЕКТИВНІСТЬ КОДУВАННЯ В СИСТЕМАХ ЗАЛИШКОВИХ КЛАСІВ

М.В. Захарченко, М.М. Гаджиев, Н.С. Салманов, Д.В. Голев, К.С. Седов — сб, 29 тра 2021 00:00:00 +0300

В процесі передачі сигналів по каналах різних систем передачі інформації для забезпечення високої достовірності та продуктивності передачі можна використовувати різні методи кодування і способи перетворення переданих даних. При цьому кожен з методів має свої переваги і недоліки порівняно з іншими. Наприклад, при використанні таймерних сигнальних конструкцій (ТСК) можна забезпечити передачу значно більшої кількості інформації на одному відрізку часу порівнянно, наприклад з позиційним кодуванням. Також класичне позиційне кодування поступається і за таких важливих параметрів передачі даних, як інформаційна ємність і ентропія. Одночасно, на результати обчислень зазначених параметрів значною мірою впливає мова, що використовуєтся при передаванні текстової інформації, на основі якогї проводяться розрахунки або тип тексту, що використовуєтся (літературний, технічний та ін.). Також на результат обчислень може вплинути обсяг тексту, що аналізуєтся (вплив швидше за все буде помітно в окремих випадках, а не в загальному). У цих умовах особливо важливого значення набуває можливість застосування певного/адаптованого типу кодування переданих даних у відповідних системах передавання інформації. Проведені теоретичні дослідження показують, що таймерне сигнальне кодування в цих умовах може бути успішно застосовано у системах залишкових класів на відміну від позиційного кодування. Подібна можливість забезпечує цілу низку переваг порівняно з класичним методом позиційного кодування за достовірністю, продуктивністю і кількістю інформації, що передається. Для повного підтвердження обґрунтованості отриманих результатів в ході теоретичних досліджень необхідно провести відповідні практичні дослідження, наприклад з імітацією на програмній моделі застосування тієї чи іншої системи передачі з різними принципами кодування.

МЕТОД РОЗРАХУНКУ ПРОПУСКНОЇ ЗДАТНОСТІ ПАКЕТНОЇ МЕРЕЖІ ДОСТУПУ ДЛЯ ПРИСТРОЇВ IoT

А.Г. Ложковський, К.Д. Гуляєв — сб, 29 тра 2021 00:00:00 +0300

При створенні пакетних мереж нового покоління виникає проблема розрахунку пропускної здатності мереж широкосмугового мультисервісного доступу. На практиці для цього використовують математичне моделювання, або, без належного обґрунтування, традиційні формули теорії розподілу інформації. Відоме аналітичне рішення для технології АТМ надзвичайно громіздке і практично не застосовується. Загальноприйнятого аналітичного або інженерного методу вирішення проблеми на сьогодні немає. Разом з тим телекомунікаційні мережі мають розвиватися так, щоб забезпечувалися всі необхідні умови для практичного застосування концепції «Інтернету речей» (IoT). Однією з таких умов є обслуговування мультисервісного трафіка з заданими показниками якості обслуговування. У статті розроблено метод розрахунку пропускної здатності або кількості умовних каналів пакетної мережі доступу для пристроїв IoT. При цьому розрахунок пропускної здатності мережі доступу пристроїв IoT виконується на рівні викликів та пакетів окремо. На рівні викликів від пристроїв IoT для трафіка застосовується модель Енгсета через невеликі групи самих пристроїв, а на рівні пакетів – модель самоподібного потоку. Розрахунок характеристик якості обслуговування в пакетній мережі зв’язку зводиться до визначення коефіцієнта Херста самоподібності трафіка, після чого за відомою формулою Норроса розраховується середня кількість пакетів у системі. Інші характеристики, такі, як середня кількість пакетів у черзі, середній час перебування пакетів у системі та середній час затримки пакетів в одноканальній системі розраховуються виходячи із їх функціональних співвідношень із раніше розрахованою середньою кількістю пакетів у системі. На основі апроксимації функції розподілу станів системи розраховуються імовірність очікування обслуговування пакета і середній час затримки пакетів у черзі пакетного комутатора.

ХАРАКТЕРИСТИКИ СПРЯМОВАНОСТІ ВІБРАТОРНИХ АНТЕННИХ РЕШІТОК НА ГАРМОНІКАХ РОБОЧОЇ ЧАСТОТИ

Т.А. Цалієв, А.О. Вакарчук — сб, 29 тра 2021 00:00:00 +0300

Розглянуті та обговорюються характеристики спрямованості антенних решіток, побудованих з триелементних антен типу "хвильовий канал". Результати комп'ютерного моделювання основні на рішенні інтегральних рівнянь методом моментів. Надані діаграми відображають залежності коефіцієнта спрямованої дії (КСД) для антенної решітки та її елементів від кутових координат, які розраховані на основній частоті і чотирьох її гармоніках. Отримані дані підтвердили обґрунтованість припущень, що властивості спрямованості вібраторних антенних решіток можуть помітно вплинути на умови ЕМС для гармонік основної частоти. На цих частотах в діаграмах спрямованості з'являються кілька головних максимумів, рівень КСД в яких може навіть перевищувати максимум КСД в головному пелюстку на основній частоті. Показані у статті діаграми КСД відносяться до випадку синфазного збудження активних елементів решітки (без ліній живлення). Однак за наявності таких ліній зі схемами живлення послідовного або змішаного типу залежності КСД від кутових координат можуть істотно змінитися. Наявність смугових фільтрів у вхідних і вихідних каскадах РЛС дасть можливість багато в чому придушити рівні гармонійних завад, однак, якщо ці фільтри виконані на основі відрізків ліній передачі їх параметри на частотах гармонік можуть виявитися недостатніми. Подальші дослідження можуть бути спрямовані на дослідження просторових характеристик і КCД вібраторних антенних решіток на основі антен типу «хвильовий канал» зі збільшеним числом пасивних вібраторів, а також за різних схем живлення і фільтрації.

КОМБІНОВАНИЙ ВПЛИВ ЕФЕКТУ ДОПЛЕРА І ПІЛОТНОЇ ДЕОРТОГОНАЛІЗАЦІЇ НА MIMO-СИСТЕМИ ВІД 2×2 ДО 4×4 ТА ПОКРАЩЕННЯ ОРТОГОНАЛЬНИХ ПОСЛІДОВНОСТЕЙ

В. В. Романюк — сб, 23 жов 2021 00:00:00 +0300

Вивчається ефект Доплера у системах безпровідної комунікації MIMO від 2×2 до 4×4 з оцінюванням стану каналів. Для оцінювання каналів застосовується підхід ортогональних пілотуючих сигналів, де для пілотування використовуються послідовності Адамара разом з вісьмома ортогональними наборами автора, котрі є подібними до набору Уолша. Ефект Доплера додатково загострений деортогоналізацією пілотуючих сигналів, де припускається, що під час передачі сигналу виникли дві помилки символів типу перескоку від від’ємного до додатного значення. MIMO-передачі симулюються для 10 випадків довжини блока даних та пілотуючих символів у блоці, починаючи від випадку відсутності доплерівського зсуву до випадку доплерівського зсуву в 1100 Гц з кроком у 100 Гц. Припускаючи, що частотою носійної є 5,9 ГГц, цей крок відповідає швидкості близько 18,3 км/год. Ґрунтуючись на симуляціях, встановлюється, що ефект Доплера негативно впливає на передачі довгих пакетів даних. Застосування MIMO-передач довгих пакетів є недоцільним на швидкостях, що перевищують 100 км/год. Для того, щоб підтримувати прийнятну швидкість передачі даних у MIMO-з’єднаннях, довжина пакетів зі збільшенням швидкості переміщень повинна скорочуватись. З іншого боку, продуктивність MIMO суттєво покращується, за виключенням випадку передавання довгих пакетів, при збільшенні кількості антен. Крім того, при деортогоналізації послідовності Уолша програють у продуктивності послідовностям автора, так що останні розглядаються як покращення ортогональних послідовностей MIMO. Проте різниця у продуктивності між пілотуючими послідовностями автора й Уолша згасає з використанням більшої кількості передавально-приймальних антен та зростанням швидкості пересування.

МЕТОД ФОРМУВАННЯ ПАРАМЕТРІВ ДЛЯ ГЕНЕРАТОРІВ ХАОСУ НА ОСНОВІ ХЕШ-ФУНКЦІЙ

сб, 29 тра 2021 00:00:00 +0300

Останнім часом все більше уваги приділяється питанням вивчення властивостей явища динамічного хаосу, яке проникло практично в усі галузі наукової діяльності, і, в тому числі, в криптографію, радіотехнічні системи передавання та інше. Динамічний хаос відкриває нові можливості з формування псевдовипадкових послідовностей, які використовуються в криптографічних системах. За допомогою таких послідовностей можна вирішувати завдання щодо поліпшення криптографічної стійкості систем поточного шифрування. Основою для цього є властивості динамічного хаосу, які, як правило, ставляться до гам-послідовностей: рух детермінованої динамічної системи за певних умов має всі властивості шумового сигналу; наявність нелінійності і неперіодичності процесу. Для формування гам-послідовностей запропоновано використовувати програмні генератори хаосу, які на відміну від лінійно-конгруентних генераторів мають набагато більший період. Характерною особливістю генераторів хаосу є те, що незначні зміни їх початкових параметрів призводить до утворення нових значень коливання. Це дозволяє формувати різні траєкторії хаотичного процесу, на основі яких можна створювати практично необмежену кількість комбінацій гам-послідовностей заданої довжини. У статті запропонований метод формування початкових параметрів програмних генераторів хаосу на основі перетворення хеш-функції символів пароля користувача криптографічної системи.

ЧИСЕЛЬНО-АНАЛІТИЧНИЙ МЕТОД СИНТЕЗУ ОПТИМАЛЬНИХ НЕРІВНОМІРНИХ ЧАСТОТНИХ ПЛАНІВ DWDM

М.А. Одегов, І.С. Балєєв — сб, 29 тра 2021 00:00:00 +0300

Досліджуються можливості підвищення пропускної здатності волоконно-оптичних системи передачі за рахунок використання нерівномірної сітки частот. При цьому ширина смуги кожного каналу вибирається так, щоб швидкість передавання була однаковою для всіх каналів. У даній статті враховуються як лінійні, так і деякі нелінійні ефекти, що призводять до спотворення оптичного імпульсу. Імітаційне моделювання нелінійних ефектів грунтується на моделі у формі узагальненого нелінійного рівняння Шредингера. У розробленій програмі передбачено моделювання лінійних і нелінійних спотворень для діапазону DWDM (від 1460 до 1625 нм). Також передбачені характеристики різного типу оптичного волокна. Нелінійні ефекти досліджуються для волокна зі зміщеною дисперсією типу NZ DSF-. Розв’язання диференціальних рівнянь здійснюється методом розщеплення за фізичними факторами. Показано, що для даного типу волокна на відстанях 100 км і більше проявляється солітонний режим передачі. При цьому смуга частот солітонного режиму може досягати значних величин (до 5 ТГц) на типових довжинах регенераційних ділянок порядка 100-300 км. Запропоновано метод розрахунку ширини смуг нерівномірних частотних планів. Даний метод випробуваний для смуги шириною 15 ТГц. Конкретний приклад розрахунків показано для бази порівняння у вигляді рівномірного частотного плану з шириною смуги окремого каналу 50 ГГц. Показано, що оптимальні нерівномірні частотні плани дозволяють суттєво збільшити пропускну здатність систем DWDM: у наведеному прикладі – приблизно в 3 рази. При цьому складність обладнання збільшується незначно

ПРОЕКТУВАННЯ СИСТЕМИ НАВЧАННЯ ДЛЯ ІГРОВИХ ДОДАТКІВ

Г.А. Єгошина, С.М. Вороной, А.А. Овдейчук — сб, 29 тра 2021 00:00:00 +0300

У статті розглядається задача проектування системи навчання агентів в інтелектуальних ігрових додатках на основі Unity Game Engine і алгоритмів машинного навчання з підкріпленням. Сучасні тенденції розробки ігрових додатків характеризуються активним використанням концепції інтелектуального агента як моделі поведінки активного елементу в різних ситуаціях із застосуванням різноманітних стратегій взаємодії з іншими активними елементами і середовищем. В останні роки можна спостерігати значне число досягнень в цій області, такі як DeepMind and the Deep Q learning architecture, перемога чемпіона гри Go з AlphaGo, OpenAI і PPO. Розробники продуктів Unity впровадили підтримку машинного навчання і, зокрема, глибинного навчання з підкріпленням заради створення SDK, глибинного навчання з підкріпленням для розробників ігор і симуляцій. Використовуючи Unity й інструментарій ML-Agents можна створювати фізично, візуально і когнітивно багаті середовища оточення, в тому числі і для оцінки нових алгоритмів і стратегій. Проте проектування системи навчання агентів в Unity ML-Agents можливо тільки з використанням Python API. У даній статті вивчається можливість проектування системи навчання агентів в ігровому додатку Flappy Bird на основі Unity Game Engine з можливістю створення власного середовища оточення. Окремо в роботі виділені особливості, характерні для ігрового середовища Flappy Bird. Оточення може бути реалізовано як середовище, що повністю або частково спостерігається. У даній статті пропонується використання повністю спостережуваного оточення, оскільки в цьому випадку всі стани середовища видно на ігровому полі. Таким чином, проблема формування стратегії розглядається як марковський процес прийняття рішень і агент безпосередньо спостерігає за поточним станом навколишнього середовища. Як спосіб навчання був використаний Temporal Difference Learning, що передбачає оцінку винагороди на кожному етапі. Розроблено два окремих середовища оточення, детерміноване і стохастичне, що дозволяє проводити подальші дослідження й оцінки алгоритмів формування стратегій

ПРОСТОРОВО-РОЗНЕСЕНА ПЕРЕДАЧА СИГНАЛІВ У ЦИФРОВИХ ТРОПОСФЕРНИХ СТАНЦІЯХ

В.М. Почерняєв, Н.М. Сивкова, В.С. Повхліб — сб, 29 тра 2021 00:00:00 +0300

У статті досліджується можливість збільшення нормованої пропускної здатності цифрових тропосферних станцій на шляху застосування просторово-рознесеної передачі сигналів. Показана структурна схема передавального тракту цифрової тропосферної станції з просторово-рознесеною передачею сигналів. Проаналізовано способи розподілу на прийомі сигналів, що діють на вході пристрою просторово-часового кодування передавального тракту НВЧ цифрової тропосферної станції. Детально розглянуті три способи складання сигналів: лінійне складання; автовибір; оптимальне (квазіоптимальне) складання. Проаналізовані різні варіанти складання: до демодулятора і після демодулятора. Проведено розрахунок нормованої пропускної здатності каналу від відношення сигнал/шум для випадку двох передавальних антен з відомою і невідомою канальними матрицями. Встановлено, що при двох передавальних антенах і невідомій канальній матриці нормована пропускна здатність не відрізняється від випадку використання однієї передавальної антени. Проаналізовано вплив кросполяризаційної розв'язки на нормовану пропускну здатність каналу, коли одна передавальна антена випромінює сигнали горизонтальної поляризації, а друга передавальна антена – сигнали вертикальної поляризації. Отримані значення ймовірності помилки при просторово-рознесеній передачі сигналів на дві передавальні антени для двох законів розподілу випадкової величини – Релея і Райса. При райсовському законі розподілу випадкової величини, ймовірність помилки виражається через модифіковану функцію Бесселя нульового порядку. Розрахункові дані наведені в таблиці. Розрахунок проведено на двох діапазонах частот, дозволених для застосування тропосферних засобів зв'язку і для каналу без завмирання, і для каналу з міжсимвольною інтерференцією.

ЦИФРОВИЙ СИНТЕЗАТОР ПРЯМОГО СИНТЕЗУ У НОВОМУ МАТЕМАТИЧНОМУ БАЗИСІ

О.І. Полікаровських — сб, 29 тра 2021 00:00:00 +0300

Розглянуто принципи побудови та функціонування цифрового синтезатора прямого синтезу частоти з прискоренням обчислювальних операцій шляхом застосування системи залишкових класів (RNS). Описано специфіку реалізації операції прямого та зворотного перетворень із позиційної системи числення у систему числення залишкових класів. Розглянуто математичну модель синтезатора з фазовим акумулятором у системі залишкових класів. Розглянуто шляхи проектування цифрового синтезатора прямого синтезу з фазовим акумулятором у системі RNS та синусного типу ЦАП. У традиційних схемах перетворення залишків в значення аналогового сигналу відбувається в кілька етапів, де перетворення в двійкову систему є одним із етапів. Ця процедура погіршує швидкість роботи системи RNS, додаючи додаткові обмеження та збільшуючи час очікування результату перетворення. Розглянуто методи перетворення з RNS у двійкову систему числення для основних операцій. Запропоновано конструкцію DDS з фазовим акумулятором у системі залишкових класів та перетворювачем в аналогову форму сигналу без використання повільного ПЗУ. Розглянуто проблеми ефективного використання площі кристала синтезатора та зменшення затримок при формуванні вихідного сигналу. Проведено дослідження одного з основних функціональних блоків прямого цифрового синтезатора частоти − цифро-аналогового перетворювача. Запропоновано архітектуру прямого цифрового синтезатора частоти з ЦАП безпосереднього перетворенням з непозиційної системи числення в аналоговий сигнал. Досліджено основні джерела виникнення шумів у цифрових обчислювальних синтезаторах пропонованого типу. Запропоновано математичну модель для обчислення спектральної густини потужності фазових шумів, що дасть можливість аналізувати шумові характеристики у синтезаторах побудованих на вказаних принципах

ТЕХНІЧНА ДІАГНОСТИКА БЕЗПРОВІДНИХ КАНАЛІВ СТАНДАРТУ 802.11

Д.В. Михалевський — сб, 29 тра 2021 00:00:00 +0300

Головною задачею при проектуванні безпровідних мереж стандарту 802.11 є створення доступу із максимально-можливою пропускною здатністю каналу для окремого абонента. Така задача вирішується двома шляхами: розрахунок та тестова діагностика мереж на етапі проектування; оптимізація мереж під час експлуатації на основі технічної діагностики та моніторингу. В даній статті здійснено дослідження та уточнення існуючої термінології для технічної діагностики та контролю для безпровідних каналів стандарту 802.11. В результаті чого встановлено, що радіомоніторинг є першим етапом технічної діагностики на основі якого можна отримати статистичні характеристики про зміну параметрів каналу в часі. До другого етапу можна віднести моделі та методи аналізу й оцінки параметрів каналу з операціями контролю, що враховують вплив різного роду дестабілізуючих факторів. На основі отриманої термінології було запропоновано структурно-наслідкову діагностичну модель для безпровідного каналу стандарту 802.11, що передбачає формалізований опис об’єкта, необхідний для вирішення задач діагностування та контролю. Модель використовує загальну структуру канального та фізичного рівнів стандарту 802.11 й енергетичні та інформаційні діагностичні параметри, що є справедливим для будь-якого безпровідного каналу. Рівень достовірності технічної діагностики безпровідних каналів забезпечується за рахунок вбудованих засобів моніторингу абонентських пристроїв, кількості вхідних параметрів та періоду спостереження. Крім того, передбачається, оцінка придатності каналу для передачі трафіка, що передбачає порівняння бітової швидкості з отриманими даними технічної діагностики. Це є актуальним за сучасних тенденцій підвищення якості сучасних інфокомунікаційних послуг, що значно підвищує вимоги до пропускної здатності каналів. Запропонована модель технічної діагностики являє собою концепцію методології. Вона включає в себе використання: вдосконалених та нових розроблених автором власних методологічних підходів до проведення досліджень безпровідних каналів; отриманих нових знань про роботу цих каналів під дією явищ, що існують у середовищі передачі; нові моделі та методи оцінки енергетичних та інформаційних параметрів та взаємозв’язків між ними; методів оцінки та статистичної обробки теоретичних й емпіричних досліджень

СИСТЕМА СЕРТИФІКАЦІЇ КІБЕРБЕЗПЕКИ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТА КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

О.О. Цвілій — сб, 29 тра 2021 00:00:00 +0300

Кібербезпека інформаційних та комунікаційних технологій (далі – ІКТ) є ключовою проблемою для збереження функціонування та безпеки цифрової економіки і державного управління в найближчому майбутньому. Важливу роль у сфері кібербезпеки відіграє оцінка відповідності (сертифікація) кібербезпеки. Це може відноситись до кібербезпеки компонентів, продуктів, обладнання, послуг та процесів ІКТ, до кібербезпеки хмарних сервісів, до кібербезпеки технологічних процесів, до особистої компетентності у сфері кібербезпеки тощо. Правила, процедури та менеджмент проведення сертифікації кібербезпеки встановлюють схему сертифікації, а набір правил та процедур для управління подібними або спорідненими схемами оцінки відповідності утворюють систему сертифікації. Створення схем сертифікації кібербезпеки на сьогодні є пріоритетним та актуальним. Зараз існує низка систем та оціночних стандартів, які можуть бути застосовані для сертифікації кібербезпеки, але вони не забезпечують взаємного визнання процедур і результатів випробувань та оцінок випробувальними лабораторіями, а також прагнення до узгоджених і порівнянних процедур оцінки та здійснення заходів щодо забезпечення кібербезпеки. Такий стан є глобальною проблемою. Відповідно, діюче законодавство України у сфері кібербезпеки встановлює завдання на застосування кращих міжнародних та європейських принципів оцінки відповідності інформаційної та кібербезпеки. Створення системи та схем сертифікації кібербезпеки на основі міжнародних та європейських принципів оцінки відповідності потребує відповідного наукового та методологічного забезпечення. У статті запропоновані Ієрархічна модель оціночних стандартів системи сертифікації кібербезпеки та Ієрархічна модель угод про взаємне визнання сертифікатів кібербезпеки. Також, в статті, на основі цих моделей, запропоновані основи Системи сертифікації кібербезпеки та Схеми сертифікації кібербезпеки продукції ІКТ і хмарних сервісів з акцентуванням на таких елементах, як: оціночні стандарти; акредитація органів з сертифікації; взаємне визнання результатів сертифікації

ВИЗНАЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ СПІЛЬНОГО РОЗГОРТАННЯ ІНФРАСТРУКТУРИ ІКТ ІЗ ДОРОЖНО-ТРАНСПОРТНОЮ ТА ЕНЕРГЕТИЧНОЮ ІНФРАСТРУКТУРОЮ

В.А. Каптур, О.А. Князєва — сб, 29 тра 2021 00:00:00 +0300

Оскільки більша частина світу стає цифровою, широкосмуговий доступ є як ніколи важливим, у тому числі у сільській та віддаленій місцевості. Національні програми з розвитку інфраструктури інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) та зменшення цифрового розриву визнані важливими складовими національних планів соціально-економічного розвитку. Однак для операторів зв'язку прокладка волоконно-оптичних кабелів у малонаселених регіонах не завжди є економічно вигідною, а існуюча телефонна мережа в багатьох регіонах не пристосована для забезпечення широкосмугового доступу до Інтернету. Економічні витрати та ресурси, що використовуються для розгортання ІКТ-інфраструктури, можуть бути оптимізовані за допомогою спільного розгортання, яке визначається як одночасне розміщення кабельної каналізації та/або волоконно-оптичних кабелів під час будівництва нових доріг, шосе, залізниць, ліній електропередачі та нафтогазопроводів. Водночас, питання оцінки економічної ефективності спільного розгортання телекомунікацій з іншими інфраструктурними об’єктами в рамках одного проекту залишаються недостатньо вивченими. Мета статті – розробка методики оцінки ефективності спільного розгортання інфраструктури ІКТ з дорожньо-транспортною та енергетичною інфраструктурою. Стаття складається з таких компонентів: огляд методики визначення потенціалу сумісності спільного розгортання інфраструктури ІКТ з дорожньо-транспортною та енергетичною інфраструктурою; параметрична модель спільного розгортання інфраструктури ІКТ з дорожньо-транспортною та енергетичною інфраструктурою; методика оцінки економічної ефективності спільного розгортання інфраструктури ІКТ з дорожньо-транспортною та енергетичною інфраструктурою

ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУ ІНТЕРНЕТ-ТЕЛЕБАЧЕННЯ НА ЗАСАДАХ ЗАСТОСУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕТИЧНОГО МАРКЕТИНГУ

О.А. Князєва, Г.О. Мітров — сб, 29 тра 2021 00:00:00 +0300

У статті обґрунтовано, щo сучасне Інтернет-телебачення є одним із провідних джерел отримання інформаційних послуг в умовах обмежень пересування громадян внаслідок пандемії. Встановлено, що користувачі, які перейшли на дистанційну роботу, обрали мультиекранний формат отримання низки сучасних послуг – на смартфонах, планшетах, ПК, телевізорах тощо. Значно зріс попит на телевізійний контент та стримінгові сервіси. Це суттєво підвищило обсяги надаваних телекомунікаційних послуг і Інтернет-трафіка та обумовило необхідність формування підходів до подальшого розвитку сучасного Інтернет-телебачення на засадах соціально-етичного маркетингу. Проведено маркетингове дослідження споживачів послуг телебачення, яке визначило основних споживачів та їх потреби, а також перспективи зростання попиту на послуги Інтернет-телебачення. Здійснено факторно-критеріальне оцінювання передумов застосування інструментів соціально-етичного маркетингу для розвитку Інтернет-телебачення, яке визначило, що саме соціальний фактор є визначальним в процесі розвитку означених послуг. Надано основні переваги впровадженню соціально-етичного маркетингу, серед яких – задоволення потреб суспільства у сучасних послугах та забезпечення прибутковості діяльності підприємств в умовах кризи. Узагальнено основні види ефектів, які можуть виникати через ці процеси на різних рівнях ведення економічної діяльності. Сформовано низку перспективних напрямів подальшого розвитку Інтернет-телебачення, серед яких важливими є розвиток технологій мультиекранності та стримінгових сервісів. Запропоновано підходи до забезпечення фінансової підтримки розвитку Інтернет-телебачення через впровадження інструментів державно-приватного партнерства (для великих підприємств), а також краудфандингу та інших цифрових фінансових платформ – для малих та середніх